Всі новини

“Суспільство має бути готовим стати на бік постраждалої особи”: психологиня Мар’яна Франко про важливість підтримки постраждалих від насильства

01.08.24

Мар‘яна Франко – психологиня та сертифікована психотерапевтка, яка вже понад 18 років працює з проблемами особистісного розвитку та міжособистісних стосунків, а також є експерткою у сфері надання терапевтичної допомоги жінкам та чоловікам у подоланні наслідків пережитого ними фізичного, емоційного та сексуального насильства, зокрема, того, що зумовлене війною. Читайте у інтерв'ю про різницю в підходах до терапії для чоловіків та жінок, які пережили сексуальне насильство, а також важливість розуміння індивідуальних потреб кожної людини. Чому чоловіки рідко звертаються за допомогою самостійно, та які фактори можуть їх мотивувати.

Як сексуальне насильство може впливати на особистість? 

Сексуальне насильство має серйозний вплив на психологічний стан і життя людини. Воно порушує уявлення про стабільність світу та руйнує безпекові механізми, впливаючи на самооцінку та міжособистісні стосунки. Без належної підтримки та допомоги постраждалі часто почуваються винними або соромляться через соціальну стигму, що значно ускладнює процес відновлення.

Чи існує якась градація травматичної реакції на сексуальне насильство?

Насильство завжди є серйозною травмою, але її наслідки залежать від ресурсів особистості. Діти та люди, чия особистість перебуває на етапі формування, є більш вразливими. Для дорослих людей наслідки залежать від їхніх внутрішніх ресурсів та здатності впоратися з ситуацією. Якщо людина могла дати відсіч або відновити справедливість, ймовірність формування травми знижується. Однак переживання безпорадності значно підвищує ризик психологічної травматизації. Це дуже індивідуальний досвід і фахівці визначають, який відбиток насильство могло здійснити на життя, здоров'я і на саму особистість. За допомогою певних методик,  симптоматики і свідчень людини, яка постраждала, можливо визначити, чи залишились наслідки від цієї події у вигляді психологічної травматизації.

Чи можливо психологічно підготуватися до насильства?

До насильства ніколи не можна бути готовим, але можна навчитися справлятися з його наслідками. І перш за все – це готовність суспільства до того, щоб ставати завжди на сторону постраждалої особи. Важливо позбутися стигматизації та забезпечити підтримку постраждалих осіб, не звинувачувати їх у пережитому досвіді. Особливо це стосується чоловіків, адже в нашому суспільстві зараз дуже багато упереджень, дуже багато міфів і стигм стосовно сексуального насильства над чоловіками. У воєнний час постраждалими від сексуального насильства може бути будь-хто незалежно від статі, віку чи зовнішніх параметрів через потребу ворога домінувати та демонструвати свої переваги владою. Як суспільство, ми мусимо зрозуміти, що винен завжди той, хто коїть насильств, це єдина істина, яку варто пропагувати. 

Одним із постулатів підготовки суспільства є нормалізація, тобто визнання того, що будь-яка реакція людини на насильство є нормальною. Вона може закритись в собі, чи навпаки потребувати уваги. Важливо підтримувати постраждалого і дбати про його подальшу безпеку на всіх рівнях допомоги. Часто медична допомога недосконала, і лікарі повинні вміти надавати першу психологічну допомогу без стигматизації або некоректного ставлення.

Чи можна навчитися надавати першу психологічну допомогу?

Перша психологічна допомога доступна для будь-кого без спеціальних знань. Існують курси, де можна навчитися цим навичкам. В Україні наразі немає централізованої структури для цього, але є кризові психологи, які проводять навчання. Вміти надавати першу психологічну допомогу вкрай важливо в умовах війни. 

Чому чоловікам складніше звертатися за допомогою?

Чоловіки рідше звертаються за допомогою через стигматизацію в суспільстві. Під час війни чоловіки часто стають постраждалими від сексуального насильства як форми тортур. Під час війни насильство чиниться з метою залякування, з метою геноциду, дуже часто це стосується травматизації статевих органів, щоб згодом людина не могла мати дітей. Це проблема, про яку мало говорять, але вона дуже актуальна. Часто чоловіки не усвідомлюють свій досвід або соромляться говорити про це.

Чи є різниця в терапії між чоловіками та жінками?

Підходи до терапії відрізняються залежно від особистості клієнта. У роботі з чоловіками часто використовується більш формальний підхід, де психотерапевт займає медичну позицію, пояснюючи причини проблеми та методи їхнього вирішення. Це допомагає знизити симптоматику або повністю її прибрати. В моїй практиці ще не було жодного чоловіка, який сказав би “я до вас звернувся, тому що я пережив сексуальне насильство”, а до прикладу,  “лікар скерував мене до вас, тому що вона чи він бачить, що мої симптоми пов'язані з пережитою подією і порекомендувала спробувати терапію”. Проблема в тому, що зазвичай чоловіки не обговорюють таке між собою, жінки можуть обговорювати те, що з ними трапилося і більше мають підтримку спільноти, наприклад, від подруги чи інколи навіть друга. Вони мають більше шансів розкривати їх, кажучи, що я знаю що ось є такий хороший психолог, травмотерапевт і метод, який ймовірно допоможе.

Що може потенційно мотивувати чоловіка звернутись за психологічною допомогою? 

Щонайперше, це просвітницька діяльність щодо того, що відбувається в країні й, що сексуальне насильство використовується як спосіб тортур, залякування, приниження ворогом. По-друге, це демонстрація дуже чіткої симптоматики, пов’язаної з травматичною подією, яку людина переживає: як це працює, чому можуть бути кошмари, як можуть бути інтрузії, неспокій, втрата відчуття безпеки, порушення картини світу про себе та багато іншого.  

Терапія може бути сфокусована на травматичні події, на симптомах, і не обов'язково є потреба навіть розповідати спеціалісту про деталі пережитого, щоб наслідки психологічної травматизації можна було подолати. В нас є “сліпі” протоколи, коли ми не питаємо, що саме трапилося, якщо людина не хочу говорити. Психотерапевтам не потрібні подробиці,  вони хочуть допомогти. А коли людина дозволяє їй допомогти, це дуже велике досягнення, тому що наше суспільство стає більш здоровим.